Батькам

Поради психолога батькам щодо сімейного виховання школярів

1. Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2. Не слід вимагати від учня неможливого.

3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4.Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5.Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6.Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більше 1 год., 2-го – 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8 – х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.

7.Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9.Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

10.Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

11.Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

12.Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.

13.Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

14.Батько й мати – найкращі вихователі, які повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ

-- Якщо хочете сформувати в дитини бажання вчитися, треба до­тримуватися загальних правил.

-- Використовуйте ті потреби, які точно в дитини є, однак на­магайтеся частіше керуватися найвищими з них.

-- Формуйте потреби і бажання наступного рівня.

-- Не забувайте, що якщо найпростіші потреби не задоволено, то навряд чи виникнуть вищі, допоможіть дитині вирішити актуальні проблеми. Тоді вона розвиватиметься далі.

-- Ураховуйте розмежування в часі мети і винагороди.

-- Не вимагайте досконалості у всьому. Не сприймайте низьку оцінку як трагедію.

-- Визнавайте право дитини на помилку. Навчіть ставитися до невдач і помилок як до чогось хоч і неминучого, але корисного.

-- Навчіть бачити причини своїх невдач не лише в зовнішніх обставинах, а й у собі, розуміти ці причини і виправляти помилки.

-- Підтримуйте у школяра впевненість у собі, відчуття, що він може подолати будь-які труднощі і водночас завжди може розраховувати на вашу підтримку.

-- Не порівнюйте дитину з іншими, порівнюйте її минулі і теперішні результати.

-- Завжди пристосовуйтеся до потреб та інтересів дитини.

-- Частіше хваліть і підбадьорюйте, навіть якщо щось не виходить.

-- Допомагайте дитині розраховувати свої сили: не змушуйте надто довго вчитися, але і не допускайте легковажного ставлення до навчання.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПОДОЛАННЯ ШКІЛЬНОГО НЕВСТИГАННЯ ТА ДЕЗАДАПТАЦІЇ

• Дізнайтеся якомога більше про труднощі в навчанні. Що більше ви знаєте, то краще зможете допомогти собі та вашій дитині. Дізнайтеся про організації, які надають допомогу.

• Хваліть вашу дитину, коли вона щось виконує добре. Діти з труд­нощами в навчанні дуже часто гарно виконують щось інше, крім навчальних завдань. Поспостерігайте, що ваша дитина робить із задо­воленням, наприклад танцює, грає у футбол або працює з комп'ютером. Дайте вашій дитині більше можливостей для розвитку своїх сильних сторін і талантів.

• Дізнайтеся, як ваша дитина краще засвоює матеріал. Чи вона краще виконує практичні завдання, спостерігає або слухає? Допоможіть дитині навчатися, використовуючи сильні сторони.

• Дозвольте вашій дитині виконувати певну роботу по господарству. Це може додати їй упевненості в собі і дасть змогу відпрацювати певні навички. Інструкції мають бути дуже простими, розподіліть завдання на маленькі кроки, похваліть зусилля вашої дитини.

• Зробіть виконання домашнього завдання пріоритетом. Дізнайтеся більше про те, як допомогти вашій дитині виконувати домашні завдання.

• Зверніть увагу на стан розумового розвитку вашої дитини. Будьте відвертими з консультантами, які можуть допомогти вашій дитині подолати розчарування, почувати себе краще та дізнатися більше про соціальні навички.

• Розмовляйте з іншими батьками, діти яких зазнають труднощів у навчанні. Батьки можуть надати вам практичні поради й емоційну підтримку.

• Познайомтеся з персоналом школи та допоможіть у розробці на­вчального плану, щоб найповніше задовольнити потреби вашої дитини. Заплануйте пристосування, потрібні для вашої дитини, та пам'ятайте про допоміжні технології.

• Налагодьте гарні відносини з учителями вашої дитини. Постійно спілкуйтеся, обмінюйтеся інформацією про успіхи вашої дитини вдома та у школі.

ЯК ПРОЖИТИ БЕЗ ЗАЙВОГО НЕРВУВАННЯ

1. Будіть дитину спокійно, усміхаючись. Не кричіть зранку, не сіпайте через дрібниці, не докоряйте за по­милки, навіть якщо вчора попереджали.

2. Не підганяйте: уміння спланувати час — ваше завдання. І якщо це у вас виходить погано — дитина не винна.

3. Годуйте дитину легким сніданком, давайте щось суттєвіше із собою.

4. Не прощайтеся біля школи, наставляючи: «Не бешкетуй! Поводь себе гарно! Щоб сьогодні не було поганих оцінок!». Навпаки, побажайте успіху, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів. Скажіть, що любите її і довіряєте, адже в неї попереду важкий день.

5. Коли зустрічаєте після школи, не влаштовуйте допитів — дитина замкнеться в собі, змовчить. У найкращому випадку скаже: «У мене все добре», тільки щоб бать­ки відчепилися. Краще висловіть свої співпереживання: «Мені здається, ти засмучений»; «Можливо, щось тебе роздратувало, розгнівало?»; «Здається, ти чимось ображена?». Тоді дитина не вважатиме, що в неї щось випитують, вивідують, неделікатно «влазять» в її душу (бо не за­питують: «Як ти?», «А що там у тебе сьогодні було?» тощо) — вона сприйме намагання зрозуміти її почуття як співпереживання. І якщо батьки точно відчують стан дитини, правильно сформулюють фразу, що відбиває емоційний стан дитини, вона моментально розкриється і почне говорити.

6. Якщо вчитель висловив своє невдоволення діями дитини у школі, батькам не варто влаштовувати терор малюку. Спочатку потрібно спробувати заспокоїтися, трохи вгамувати свої почуття. І лише після того, як повернеться здатність аналізувати, поговорити, побачити й інші погляди, а вже потім робити висновки й окреслювати подальші виховні дії.

7. Шкідливою як для самих батьків, так і для їхніх дітей буде позиція «глухого» захисту, коли всі аргументи вчителя сприймаються як осо­биста образа. Пам'ятайте про те, що вчитель — це завжди ваш друг і помічник! Він так само, як і ви, зацікавлений у тому, щоб у колективі панувала доброзичлива спокійна атмосфера — жодна нормальна лю­дина не захоче жити в постійному стресовому стані.

8. Ваша дитина проводить половину життя у школі. І тому слід під­тримувати коректні відносини з класним керівником. Хіба що ви готові щоразу під час виникнення найменшого непорозуміння змінювати школу.

9. Не ставте дитині умов, вони можуть виявитися заважкими, крім того, сформують у неї бажання маніпулювати оточенням, насамперед батьками.

10. Коли викликаєте дитину на відверту розмову і хочете, щоб ваші слова почули, під час розмови дивіться їй просто в очі, які мають бути на одному рівні (краще сидіти навпроти).

11. У батьків повинна бути єдина тактика виховання дитини. І якщо вже батько прийняв рішення, матері не варто його змінювати, навіть якщо покарання видасться перебільшеним. Краще нехай сам батько поміркує, відверто скаже дитині, що погарячкував (хто ж не помиля­ється!), і скасує його або зменшить. По-перше, дитина почне поважати свого батька, по-друге, отримає приклад того, як корисно визнавати свої помилки.

12. Будьте уважними до скарг дитини — можливо, це перевтома. Варто дати малюку перепочити, усунути зайве навантаження, пере­глянути режим дня тощо.

13. Перед сном розповідайте дитині казочку, заспівайте колискову, поцілуйте, скажіть, що ви її сильно любите. Повністю виключіть перегляд телепередач перед тим, як лягати спати. Якщо малюк поряд, без потреби не вмикайте телевізор і для себе. Від цього родина лише виграє, адже можна просто поспілкуватися, поділитися почуттями, думками, мріями.